Читати

Цього тижня на Вечірні читання із книги Буття нам переповідали історію сотворення світу і людства, а також падіння наших прабатьків. Однією із думок які виходять із цих текстів є постійний зв’язок Бога і людини, що породжує життя і гармонію. І навпаки, коли людина втрачає довіру (зв’язок) з Богом, то втрачає все, що вона отримала. Тому в рамках святкування сьогоднішньої Першоі Неділі посту можемо співставити ікону та спілкування. Ікона є живою частиною обряду Церкви. Ікона – дає можливість спілкуванню з Богом.

Ми віримо, що після Воплочення Господнього ікона стає однією із можливих відносин з Богом. Це стає визнанням істини, що «Бог явився в тілі» (1 Тимотея 3:16). А ікони святих розповідають нам про плід Божої любові в серцях написаних. Тому євангеліє та ікона виражають одну і ту ж Істину.

Святі Отці називали ікону Євангелієм для неграмотних. «Зображення використовуються в храмах, щоб ті, хто не знає грамоти, хоча б, дивлячись на стіни, читали те, що не в силах прочитати в книгах», — писав св. Григорій Великий Папа Римський. За словами преп. Івана Дамаскина, «зображення є нагадування: чим є книга для тих, які пам'ятають читання і письмо, тим же для неписьменних служить зображення; і що для слуху — слово, це ж для зору — зображення; за допомогою розуму ми вступаємо в єднання з ним». Преп. Теодор Студит підкреслює: «Що в Євангелії зображено за допомогою паперу і чорнила, то на іконі зображено за допомогою різних фарб або будь-якого іншого матеріалу».

Тому піст є часом і нагодою віднайти свій втрачений через гріх первообраз, час аби знову відновити зв’язок із Тим, хто дає життя і гармонію. Св. Григорій Ніський говорить: «Кожен з нас є живописцем свого життя: душа - полотно, чеснотами є кольори, а Христос є зразком, на якому ми маємо малювати».