Новини

У Різдві Бог дає нам великий дар – стає людиною, щоб людину зробити близькою до себе. Тому протягом 40 днів посту і шляху до Вифлеєму будемо просити розуміння цього Божого дару і вчитися дарувати іншим. Час приготування до Різдва є часом дару. 1. ДАРУВАТИ ЧАС БОГОВІ Бог промовляє у тиші. Тиші нашого власного серця. Ми маємо багато за кого і за що молитися. За військових, полонених, поранених, полеглих, про мир….Бог дарував нам життя, аби могли ділитися своїм життям з іншими. Тому молитва дасть розуміння як йти шляхом дару. Дуже часто говорять про Святих, що все що вони робили, то все перетворювали на молитву. 2. ДАРУВАТИ ЧАС ПОТРЕБУЮЧИМ Довкола нас багато тих, хто може отримати від нас поміч. Пожертвуй кошти тому, хто потребує. У колі твоїх друзів, чи родини є хтось, хто у війську, то передай їм солодощі і листівку з теплими словами. Бо вони дарують життя захищаючи нас. Напиши друзям військовим повідомлення як у них справи, посміхнися кожному, хто у пікселі, подякуй! Відвідай людей похилого віку, чи відвідай родини військових, особливо приділи уваги їхнім дітям. Подякуй волонтерам, подякуй всім, хто дарує свій час і труд для тебе. Дарувати час людям, це дарувати їм свою увагу і любов. 3. ДАРУВАТИ ЧАС ДЛЯ БЛИЗЬКИХ Рутина воєнного часу позбавляє нас добрих емоцій, ми часто стаємо байдужими та емоційно вигораємо. Ми часто можемо закриватися у собі, у своїх страхах та розпачах, пропадаємо в інтернеті, чи залежностях. Розмовляти з дітьми, приділяти час дружині, чоловіку, батькам, друзям це дарувати свою увагу. «Безцінні ті люди, з якими навіть мовчання здається душевною розмовою». Близькі, це люди в яких ти знайдеш слова підтримки, тому старайся бути корисним для них, навчися чути і слухати, навіть розділити труднощі і підтримати у скруті.

А ви знали, що у нашому храмі є дошка з латунними іменинними медальйонами спільноти рожанця? В 1930 роках у нашій єпархії набрав великої популярності рух молитви вервиці у сімʼї. Кожна родина яка була у цій спільноті мала свій вигравійований медальйон з прізвищем родини. У храмі стояла велика рожанцьова павіса на деревʼяній ручці, якої були вставлені ці іменні таблички. Два головні медальйони були єпископські: владики Петра Гебея і єпископа Пряшівського Павла Гойдича. Молімся у своїй сімʼї з дітьми вервицю.

Паска у Дравцьох 100 років тому.

Сьогоднішня неділя була досвідчена багатьма дорогами: в Євангелії Ісус з апостолами наближався до Єрусалиму. Марія Єгипетська теж простувала до Єрусалиму, хоча із не найкращими намірами. Сьогоднішня Молодіжна Хресна дорога теж піднімалася на гору Кальварію у роздумах про мир, наших військових живих і померлих….Та важливо, що воскресіння Ісуса змінило апостолів, прощення і любов дали покаяння для Марії Єгипетської. І нам важливо сьогодні повернутися інакшими із цієї гори, сповненими надії на Бога.

Сьогодні відбулася перша із блоку конференцій зустріч присвячена особі о.Августина Волошина. Цьогоріч є 150 років від дня його народження, тому на державному і єпархіальному рівні проголошено рік святкувань. Перша конференція яка відбулася на базі Богословської Академії ім. Теодора Ромжі акцентувала свою увагу саме на особі "священника і християнина" о.Августина Волошина. У своєму заповіті о.Августин вдячний Богу за своє священство:"Глибока вдячність, що дарував мені добрих християнських родичів і добру побожну жінку, що так щиро помагала мені і в духовному житті. Дуже вдячний я й за те, що покликав мене до священичої служби... ". Особливо звертав свою увагу на те, що його діяльність як громадського і політичного діяча грунтується на християнських засадах:"Коли нарід наш одержить свою політичну свободу, конституцію свою має приспособляти до абсолютної етики християнського універсалізму..лиш загально-християнська етика, що стоїть над народами і державами, може забезпечити і нашому народові почесне місце в цивілізованих націй".

Сьогодні наша парафія молилася Хресну дорогу спільно з деканатом Ужгородський район. Як зазначив у завершальній молитві отець Сергій Слободянюк сьогодні ми разом з Богородицю супроводжували її Сина хресним шляхом, молилися спільно з матерями, дружинами і дітьми за наших військових, які ціною власного життя боронять наш край. Для нас порожній гріб Ісуса Христа є надією на світло та життя.

Сьогодні святкує своє 96 ліття Марта Юріівна Халахан, наша найстарша вірниця)))) Хоча її День Народження випадає раз на чотири роки, то може і не 96 :)

Рівно два роки тому всі ми прокинулися у новій реальності, реальності яка оголила і відкрила наше життя яке воно є. Тоді хтось прокинувся і заварював каву, хтось збирав дітей до школи, хтось повертався із нічної зміни, а хтось швидко покидав свій палаючий будинок в який щойно влетіла ракета. Сказати що всі пережили шок, це нічого не сказати. Але головне, що більшість людей відчуло поклик рятувати чуже життя, навіть ціною власного добра, життя. Я дякую Богу, що дав сили жити і бути Його присутністю для кожного. Сьогодні дякуємо кожному, хто відважно став на захист життя, дякуємо кожному, хто його боронить тепер, і молимось за всіх, хто пожертвував своїм життям заради нас. Подумайте, а яким був Ваш ранок 24.02.2022 ?

На Літургіі Преждеосвящених дарів відключили у Дравцях світло, але нарід Божий молився:)