Додано: 13-10-2024
Микола Велимирович питається у своїй книзі чому сіяч кидає своє насіння не лише на добру землю, а і на на стежку, між каміння та терен? Тому що Добра Новина Євангелія є спільною для всіх, не є таємницею і не обмежується лише однією групою людей… Якби Господь посіяв Своє божественне вчення лише серед добрих людей, нечестиві мали б виправдання, що вони ніколи не чули Євангеліє, і приписували б свою загибель Богові, а не власній гріховності. Ніхто ніколи не загине через Божу провину, бо Бог праведний, і жодна провина не може наблизитися до світла Його праведності… Якщо є ті, хто не скористається словом Христа, це не означає, що слово посіяне даремно. Для Бога все можливо. Притча вчить нас, що зовнішні обставини не мають останнього слова; наші вільні рішення є вирішальними в отриманні нами божественного дару. Завдяки дії благодаті та нашим особистим зусиллям ми можемо поступово видалити все, що заглушає насіння. Богородиця, родюча нива, на якій втілився Сам Бог, допоможе нам підготувати ґрунт для того, щоб Ісус ожив у наших серцях.