Читати

У кожну суботу тижня ми згадуємо молитвою наших померлих, але у літургічному році є так звані вселенські батьківські суботи, чи як ми називаємо їх – “задушні”. Це дні поминання “всіх від віку спочилих отців, матерів, братів і сестер наших”. Щоб навіть ті, про кого вже не пам’ятають, відчули молитву, а отже і любов, бо молитва – це прояв любові. Перша поминальна субота котра є перед М’ясопусною неділею, що описує подію дня Страшного Суду, і тому в суботу перед цією неділею ми молимося “за всіх від віків померлих християн”, тобто за всіх тих, які коли-небудь померли чи згинули, про кого, можливо, ніхто ніколи не молиться, чи душі нищих, щоб усі вони могли стати на Страшному Суді виправдані перед Господом. Особливо наші молитви лунатимуть за загиблих наших воїнів, які віддали своє життя за свободу і майбутнє нашого народу.