Додано: 28-12-2025
Сьогоднішній текст говорить про напруженість між двома крайнощами. З одного боку, засоби Ірода для зміцнення своєї влади були темними та кривавими, що зумовило втечу святої родини до Єгипту. З іншого боку, три сни Йосипа свідчили про Божу захисну руку над кожним поворотом подій, коли він привозив «Дитину та її матір» спочатку з Віфлеєму до Єгипту, а потім до Назарета Галилейського. Єгипет історично був місцем гноблення Божого народу, проте він надав притулок ізраїльському Месії. Злий задум Ірода не міг перешкодити приходу Божого Месії. Ця розповідь викликає чіткі спогади про вихід. Подібно до Мойсея, якого Бог послав спасти ізраїльтян, Ісус був врятований, перш ніж виконати свою місію спасіння Божого народу. Навіть будучи немовлям, Ісус зіткнувся з відкиненням і був врятований. Він був спасенним Спасителем, визволеним Визволителем. Розповідь містить багато паралелей між Мойсеєм та Ісусом. Так само, як Мойсей міг бути вбитий через указ фараона про знищення всіх єврейських немовлят чоловічої статі, Ісус міг спіткати таку ж долю за наказом Ірода вбити всіх хлопчиків віком до двох років в околицях Віфлеєма. Завдяки божественному порятунку через послух спочатку єврейських повитух, а тепер і Йосипа, і Мойсей, і Ісус залишилися живими та отримали завдання врятувати Божий народ, одного з єгипетського рабства, а іншого — від їхніх гріхів. Щоб спастися, Божий народ повинен наслідувати приклад Йосипа, будучи абсолютно слухняним. Повторюваність настанов, даних ангелом Господнім Йосипу, та опис реакції Йосипа Матеєм є навмисною. Іншими словами, коли Йосипу було наказано взяти Дитину та її матір, втекти до Єгипту та чекати там подальших інструкцій, він зробив саме це (2:13-14). А коли йому знову було наказано взяти Дитину та його матір і повернутися до землі Ізраїлю, його дії знову відповідали настановам слово в слово (2:20-21). Не було жодних «якщо», «і» чи «але». В результаті Йосип та його родина уникли погроз як Ірода, так і його сина Архелая. Його віра та слухняність були похвальними та повчальними. Коли ми отримуємо спасіння Господа, чи достатньо ми смиренні, щоб слухатися нашого Спасителя у повній довірі?
